Ведичні елементи в мантрах натхів

Наявність ведичного впливу в Традиції Натхів можна побачити навіть у найвідоміших її мантрах. Візьмемо для прикладу Горакша-гаятрі:

सत नमो आदेश ! गुरूजी को आदेश ! ॐ गुरूजी !
अलख निरंजन कौन स्वरूपी बोलिए !
अलख निरंजन ज्योति स्वरूपी बोलिए !
ओमकारे शिवरूपी, संख्या ने साधरुपी,
मध्याने हंस रुपी , हंस परमहंस दो अक्षर,
गुरु तो गोरक्ष, काया तो गायत्री ॐ ब्रह्मा,
सोहं शक्ति, शून्य माता,
अविगत पिता , अभय पंथ , अचल पदवी,
निरंजन गोत्र , विहंगम जाति,
असंख्य प्रवर, अनन्त शाखा, सूक्ष्म वेद,
आत्मज्ञानी, ब्रह्मज्ञानी - श्री ॐ गों गोरक्षनाथाय विद्महे -शून्य पुत्राय धीमही, तन्नो गोरक्ष निरंजन : प्रचोदयात ! इतना गोरक्ष गायत्री जाप सम्पूर्ण भया ! श्री नाथ जी गुरु जी को आदेश ! आदेश !

sat namo ādeś | gurūjī ko ādeś | oṁ gurūjī |
alakh niraṇjan kaun svarūpī bolie |
alakh niraṇjan jyoti svarūpī bolie |
omkāre śivarūpī saṁkhyā ne sādharupī
madhyāne haṁsa rupī haṁsa paramahaṁsa do akṣara
guru to gorakṣa kāyā to gāyatrī oṁ brahmā
sohaṁ śakti śūnya mātā
avigata pitā abhaya paṇtha acala padavī
niraṇjana gotra vihaṇgama jāti
asaṁkhya pravara ananta śākhā sūkṣma veda
ātmajñānī brahmajñānī - śrī oṁ goṁ gorakṣanāthāya vidmahe -śūnya putrāya dhīmahī tanno gorakṣa niraṇjana pracodayāt | itnā gorakṣa gāyatrī jāpa sampūrṇa bhayā śrī nātha jī guru jī ko ādeś | ādeś |

Та прибуде воля Вищого Буття, та прибуде воля Гуру. О, Гуруджі! Хто він, вільний від символів, найчистіший та сяючий? (Розкрий це). Шива у формі Омкари, проявлений у формі святого всередині форми Хамси. Хамса і Памахамса у вигляді двох слогів, Гуру, безперечно, Горакшанатх, тіло – Гаятрі. Почитаю Брахму, силу Сохам, Мати Пустоту, Проявленого батька, Безстрашний шлях, незмінний стан, найчистіший родовий клан, чия життєва місія подібна до польоту, хто в незлічених Ріши, нескінченних гілках, що йдуть із суті Вед, хто знає Атман і Брахман. Той, що знає Сутність, що знає Атман. Ом ГОМ, та осягнемо ми Горакшанатха – сина пустоти, медитуючи на нього, та надихне нас незаплямований Горакша! Слава Натху і Гуруджі, Адеш! Адеш!

Розберемо докладніше значення мантри. Спочатку говориться про буття, елемент सत् –‎ sat, що пов’язаний також із коренем अस् as – бути, від нього ж походить і відомий термін सत्त्व ‎sattvá (сутність, існування). Також від सत् походить і सत्य satya – «істина», цей термін у ведах співвідносять з Всесвітнім порядком ऋतं ṛtaṃ. Напрямок своїх стремлінь у житті згідно з вищими законами світобудови та їх істиною веде до самарасатви (повної гармонії). Далі там говориться: गुरूजी को आदेश – gurūjī ko ādeś «та прибуде воля Гуру», в даному випадку це суб’єктивний післясклад, який можна перевести як «воля Гуру» або «наказ Гуру», «повчання». Тобто, Гуру розглядається як проявлення Абсолюту та слідування Гуру – це слідування Шиві та життя згідно Дхарми. Далі запитується अलख निरंजन कौन स्वरूपी बोलिए ? – alakh niraṇjan kaun svarūpī bolie – «Скажи, хто є "स्वरूप" svarūpa – уособлення, подоба अलख , अ – заперечення «не», लख (від санскритського लक्ष) – «символ, мета» і निरंजन (незаплямованого)? Тобто, «скажи, що є уособленням того, хто поза символікою та незаплямований?». Далі говориться अलख निरंजन ज्योति स्वरूपी – alakh niraṇjan jyoti svarūpī bolie – Хто найчистіший, за межами символів, чия природа –сяяння. Далі згадується Шива у формі Омкари. Омкара складається з п’яти елементів, від мантри «А», далі «У» і Макара, від Макари виходить нада (звуковий потік та енергія), а з нади – бінду (пік концентрації енергії), таким чином, всього п’ять елементів. Із цих п’яти елементів виходить панчакшарі-мантра ॐ = नमः शिवाय, а з кожного складу панчакшарі мантри проявляються п’ять форм Шиви: Тат-пуруша, Агхора, Садьйоджата, Вамадева й Ішана. Це ведичні форма Шиви. Далі говориться про Шиву, проявленого у вигляді святого чи благого साधरुपी (від санскритського साधु «правильний», «досконалий», в індійському суспільстві так називають подвижників та йогінів). Мається на увазі під साधरुपी Шива у формі подвижника йогіна, тобто, Горакшантха. Далі говориться मध्याने हंस रुपी всередині हंस чи सोहं розташований "омкара", якщо ми приберемо склади ह і स, то всередині них залишиться Шабдабрахман, проявлений в пранаві ОМ. Це одна мантра हंस або सोहं, яка має свої значення, не дивлячись на видиму простоту, повний її сенс вважається секретним. Її детальне застосування дуже чітко пояснюється в ряді текстів Шрівідьї, але це потрібно отримувати тільки від Гуру. Вважається, що у формі हंस ця мантра рухається з муладхара-чакри в сахасрара-чакру і в сахасрара-чакрі ця мантра перетворюється в सोहं – sohaṁ - «я є Він». हंस haṁsa також значить «лебідь». Лебідь – птах, який має свої особливості. Лебідь здатен бути в двух середовищах: у воді та небі, він може літати в небі та він може занирюватись у воду, тобто, в сансарі (в світі) та над нею. Заглиблюючись у воду, він спокійно виходить з неї, струшуючи з себе залишки води, і він – символ авадхути або диван-мукти, який іноді буває в сансарі, але вона не стосується його. परमहंस Парамахамса – це дживанмукта (йоги, які живуть в світі, але залишаються просвітленими). Далі हंस або सोहं має दो अक्षर дві букви, термін क्षर означає те, що схильне до розпаду, що руйнується, термін अक्षर означає те, що не схильне до розпаду, або, інакше кажучи, вічне, безсмертне. Часто акшари в Тантрі співвідносяться з Богинями, відомими як Нітья (вічні), тут же приголосні «в’янджана» містять в собі обидва елементи: Шиву і Шакті. Горакшанатх є Всесвітом (Вішва) і він же – реальність, позамежний Всесвіт (Вішватіта), позамежна реальність регулює всесвітній порядок. Він є काया – «тіло», що відображає макрокосм. В мантрі також зв’язки з мантрою СОХАМ згадується і ब्रह्मा, відомий як Праджапаті, прабатько Всесвіту; Богиня Гаятрі, по деяким легендам – одна з його дружин. Вона ж відома, як Мати Вед, з яких вийшли ведичні амнаї, вони ж мають свої зв’язки і з тантричними амнаями (Традиціями). Кожна з Вед пов’язана з певними сторонами світу, а п’ята – це їх есенція. Далі йде цікавий опис реальності: शून्य माता Богиня у вигляді всюдисущої пустоти, вважається, що Горакшанатх є शून्य पुत्र народженим з пустоти. Термін अविगत पिता піта означає батько, а अविगत може мати трохи різні відтінки сенсу. В санскриті це «той, хто не має в цьому світі жодних перешкод», в хінді частіше означає «той, хто не уходить», «той, хто не існує», одним словом, «той, хто в цьому світі безсмертний». Далі अभय पंथ означає шанування безстрашного шляху і अचल पदवी : अ ("не") + चल («змінне») + незмінний पदवी стан. А далі там йдуть перерахування, які мають сутнісний стосунок до Ведичної Традиції, але те, що в Натха-сампрадаї набуло своєї йогічної форми. Вважається, що той, хто живе згідно Вед, має певну родову лінію गोत्र, висхідну до певного Ріши, кожна лінія пов’язана з जाति – професійними знаннями, які передаються за спадком (португальці їх назвали кастами). Так, वर्ण пов’язана із кольором джанеу, у брахманів вона біла, у кшатріїв червона, у вайшью жовта, і це більше пов’язане із соціальною активністю. Це може стосуватись, наприклад, дхармічного боргу людини, також грає велике значення в практиках карма-йоги. Після мантри згадується प्रवर, кожна родова лінія має в ній якусь кількість Ріши, тобто, кілька другорядних, які також вшановуються. Далі поняття शाखा, в кожній родовій лінії робиться акцент на певній самхіті (ведичному тексті), це може бути Ріг, Сама, Яджур і Атхарва. Далі, кожної з них стосуються певні тексти і вигляді брахман, араньяк і упанішад, таку гілку із певних текстів і називають शाखा. Тепер ми знаємо, про що йде мова, але у Натхів ці поняття мають свої відтінки. Перше निरंजन गोत्र, родова лінія «чиста», не порушена стражданнями сансари. Термін विहंगम जाति треба розібрати більш детально. У найрізноманітніших текстах йоги іноді розвиток описується з різною швидкістю інтенсивності: पिपीलिका मार्ग – шлях, подібний до рухів мурахи, कपि मार्ग – шлях, подібний до рухів мавпи, і विहंगम मार्ग – шлях, подібний до польоту птаха. Тобто, विहंगम जाति означає того, хто у світі все вирішує швидко. Далі, असंख्य प्रवर означає незліченну кількість мудреців в цій Традиції, अनन्त शाखा – означає те, що гілки навчання нескінченні, необмежені. सूक्ष्म वेद іноді використовується для визначення Тантри, а іноді йоги. Від самого початку, Веди були отримані провидцями через практику йоги і вони передавалися усно, потім вони вже були записані, відповідно, Веди спочатку були саме йогічним досвідом. На початку їх отримували напряму आत्मज्ञानी ब्रह्मज्ञानी ті, хто досягали свого безсмертного Я і джерелом творення світобудови Брахму. В більшій мірі Атма і Брахма-джаяна розглядались в упанішадах, які орієнтовані на внутрішню суть всіх ритуалів. Упанішади, у зв’язку з цим, стали одним з «прастхана трая» трьох елементів Веданти (завершення, суті Вед), це упанішади, Бхагавад-гіта й Брахма-сутри. Всі ці джерела в основному і присвячені реалізації Брахма та Атма-джняни. Далі дається основна мантра Горакшанатха на сакнскриті, яка завершує Шабар-мантру:

Ом ГОМ, та осягнемо ми Горакшантаха, сина пустоти, медитуючи на нього, та надихне нас незаплямований Горакша! Слава Натху і Гуруджі, Адеш! Адеш!

Окрім цих ведичних елементів, також можна прослідити паралелі між дікшами в Натха-сампрадії та садханами, що їм відповідають, а також їх аналогами у Ведизмі.