Відносини "Учитель і учень"

30.10.2010 Дозволю собі трохи особистих думок про найважливіші, на мій погляд, відносини, без яких неможлива будь-яка духовна практика. Існує думка, що якщо в тебе є Учитель, то тобі нема про що турбуватися. Так це вірно. Але це вірно тільки у тому випадку, якщо учень відданий своєму Учителю настільки, що він повністю впевнений, що за допомогою нього він досягне бажаної мети. Такий учень покірно виконує всі настанови Гуру. Більш того, він уміє правильно його слухати, не виокремлюючи і не відкидаючи щось, що йому не до душі, з промов майстра.

Мова Гуру - це мантра. Це божественні звуки. Це сам ОМ. Тому все, що говорить учитель - це істина, а там де істина, там немає місця сумнівам. Такий учень, який сприймає всі слова учителя, навіть якщо вони абсолютно суперечать вихованим в ньому соціальними міркам, навіть якщо ці слова здаються йому марними або немудрими, такий учень, хто бачить за всім, що говорить або робить Гуру, прояв Абсолюту - він дійсно може вважатися Учнем.

Багато хто прагне обрати собі безтілесних учителів. Це можуть бути якісь святі, що жили далеко в минулому або ж покинули цей світ зовсім недавно, або інші проявлені форми Абсолюту. Люди не бажають жити в теперішньому моменті, поруч з Гуру, служити йому і виконувати його настанови. Це є наслідком того, що людина, як правило, боїться змінювати себе. Адже коли такий неземний «Гуру» не може контролювати твої дії (але ж найчастіше контроль має на увазі трансформацію його учня, що в більшості випадків відбувається не настільки безболісно), то ти можеш робити те, що ти сам вважаєш правильним. Але це не завжди буде корисним. Всім відомо, що не можна стати Буддою, йдучи шляхом Будди, у кожного свій шлях розвитку, і тільки Гуру може правильно коригувати учня на цьому шляху, щоб не тільки звичайні соціальні проблеми стали менш позначатися на садхані, але й власне «Я», його учня трансформувалося для злиття з Вищим «Я».

Є ще одна дуже важлива річ, яку слід зрозуміти: ставлення учителя до учня - це відображення ставлення учня до учителя. Якщо учень служить Гуру, тоді Гуру служить учневі. Якщо ж учень робить зло для учителя, то ці діяння відіб'ються на ньому ще в більшій мірі. Якщо учень байдужий до справ учителя, то і учитель нічого не може зробити для такого учня, навіть незважаючи на те, що він істинно бажає для всіх своїх учнів тільки всього найкращого. Гуру - це тільки провідник дхарми. І якщо учень не бажає цього прийняти, то хіба може учитель зробити це насильно?

У цьому світі кожна істота має право розраховувати на шанс звільнення. Гуру приймає всіх, навіть самого останнього асура. Далі вибір за учнем - якщо він хоче розвиватися, якщо він бажає змінюватися, якщо він бачить в учителях Абсолютну Істину, то він досягне бажаної мети. Якщо ж він піде на поводу у своїх нижчих бажань, свого его і страхів, то він так і буде крутитися у вирі сансари. Учитель ж готовий допомогти всім, і насправді, він і так допомагає всім.

Є така думка, що «коли учень готовий - тоді з'явиться учитель». Це вірна думка, але її потрібно правильно розуміти. Адже людина може роками перебувати поруч зі справжнім Гуру, але так і не стати Учнем. Але учитель нікуди не йде і нізвідки не приходить. Змінюється свідомість учня, і коли він усвідомлює, що тільки учитель здатний йому допомогти, що тепер немає нічого важливішого ніж Гуру, тоді він і здатний побачити, що поруч з ним знаходиться справжній Учитель, а якщо його немає, то учень буде робити все, щоб його знайти. Тоді починається учнівство, коли учень готовий сприйняти те, чого вчить Гуру. Адже шактіпат відбувається постійно, кожну мить, питання тільки в тому - наскільки ми здатні його прийняти.

Tags: Гуру

Повернення до списку

Login:
Password:
	Remember Me

Register
Forgot your password?
Login As:

Новини

Хмара тегів

Авторизація

Відносини "Учитель і учень"